- жвавість
- -вості, ж.Властивість за знач. жвавий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жвавість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зів'янути — і рідше зов я/нути, зів я/ти і рідше зов я/ти, в я/ну, в я/неш, док. 1) Стати в ялим, сухим; засохнути (про рослини). 2) перен. Утратити молодість, красу; змарніти (про людину). || Утратити жвавість, рухливість, бадьорість; зробитися в ялим,… … Український тлумачний словник
поникати — I а/ю, а/єш, док. Никати якийсь час. II а/ю, а/єш, недок., пони/кнути, ну, неш; мин. ч. пони/к, ла, ло і пони/кнув, нула, нуло, док. 1) Схилятися, пригинатися. || чим, у сполуч. зі сл. голова, чоло, уроч. Схиляти донизу. || Полягати (про траву,… … Український тлумачний словник
пригасати — а/ю, а/єш, недок., прига/снути, ну, неш, док. 1) Втрачаючи яскравість, повільно згасати (про вогонь, світло і т. ін.). || Переставати випромінювати світло, ставати невидимим (про небесні світила). || Наближатися до кінця (про день, вечір і т.… … Український тлумачний словник
зів'ялий — рідше зов я/лий, а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зів янути, зов янути, зів яти, зов яти. 2) у знач. прикм. Який зів яв, перестав бути зеленим, свіжим; в ялий (про рослини). || перен. Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру… … Український тлумачний словник
погаслий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до погаснути. 2) у знач. прикм., перен. Який втратив силу, блиск, жвавість, виразність; байдужий, невиразний. || Який втратив здатність бачити (про очі) … Український тлумачний словник
пожвавлення — я, с. 1) Стан за знач. пожвавитися, пожвавлюватися 1); жвавість, бадьорість, веселість. || Вираз жвавості, веселості. || Метушня, шум. || Збудження, викликане якоюсь подією. 2) Дія і стан за знач. пожвавитися, пожвавлюватися 3) і … Український тлумачний словник
примовкати — а/ю, а/єш, недок., примо/вкнути, ну, неш, док. 1) Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. || Переставати видавати звуки; притихати. || Переставати обговорювати що небудь. || перен. Переставати рухатися від припинення вітру… … Український тлумачний словник
високоактивний — а, е. 1) Якому притаманна надзвичайна активність, жвавість. 2) хім. Який є дуже реакційноздатним … Український тлумачний словник
згасати — і рідко ізгаса/ти, а/ю, а/єш, недок., зга/снути і рідко ізга/снути, ну, неш; мин. ч. згас і зга/снув, нула, нуло, рідко ізга/с, ла, ло і ізга/снув, нула, нуло; док. 1) Повільно переставати горіти або світити, світитися; погасати (про світло,… … Український тлумачний словник